Коли світ лише починав звикати до онлайну через COVID,
 ми з майбутнім партнером почули поклик часу.


З Китаю товари летіли у будь-яку точку світу за 14 днів,
 і щоб продати їх американцю, не треба було жити у СШA — достатньо знати як працює перформанс-маркетинг.
Так і почалася наша одісея в електронній комерції і маркетингу.

Але шлях до свободи рідко прокладено тротуаром.

Наприклад, щоб приймати оплату із закордону, треба було мати банківський рахунок у ЄС. В Україні, звісно ж не було ніякого PayPal Business в той час.

І ось моя перша в житті подорож за кордон —
не відпустка в Париж, а поїздка у польський Перемишль,
де я, ще студент, відкривав рахунок у банку Millennium.


І так, на початку 2020 ми вже запустили кілька магазинів у різних нішах — від збирачів шерсті до міні-проекторів.


А в травні, коли ми захищали свої перші дипломи, то
наші магазини вже приносили по $300–500 на день.
Майже як ЗП професорів за місяць.



Ми вірили, що зламали систему. Я вступив у бізнес-школу УКУ, щоб вивчити маркетинг вже не з YouTube, а фундаментально— по-справжньому, з аналітикою, стратегією, структурою.

Та шлях без наставників — це шлях у темряві, де ти 100% зламаєш собі ногу. Так сталось і з нами.

Скоро PayPal заморозив нам рахунки, і 60 днів холду стали для нас вічністю. Реклама зупинилася, продажі впали, разом із ними — моє перше кар’єрне “его”.


Я зрозумів: завжди є ментори, які можуть мене провести шляхом уникаючи помилок.

І саме тоді на горизонті з’явилась нова можливість.


Мене помітили власники агенції та запросили запустити рекламу для fashion-брендів: TTSWETRS, NATKINA, ZARINA.



Я погодився.


І за короткий час пройшов шлях від медіабаєра
до операційного директора, а згодом — партнера напряму з командою у 15 людей.

На одному з проєктів ми шукали дизайнера — так я познайомився з Арсеном.


І цей момент став поворотом: з нього почався новий розділ,
де скіловий дизайн і бізнес-стратегія злилися в єдину силу.

Поки одні шляхи сходилися у світі дизайну, інші — прокладалися асфальтом.


Мій товариш працював у компанії, що привозила авто з Америки, але над бізнесом згустилися хмари: клієнтів ставало менше, людей скорочували, віра зникала.

Я побачив у цьому вікно можливостей
і запропонував йому створити нову компанію.
Мій досвід у маркетингу й його експертиза в продажах
стали гримучою сумішшю для цього бізенсу.


Ми створили позиціонування, налаштували органічний трафік,
зібрали команду — і все поїхало. А точніше пішло контейнерами із США.


Десять тисяч підписників у TikTok та Instagram з’явились ще до першої сотні клієнтів.


Я долучився у бізнес-клуб для власників оборот бізнесу від $100 000+ на рік, працював з ментором, щоб не повторювати типових помилок. Це врятувало нас від чергового падіння.


Як?
В час, коли Figmatica почала зростати,
я відчув, що фокусу не вистачає на двох.
Дві компанії не можуть рухатись одночасно швидко —
одна завжди сповільнить іншу.


Тому, порадившись із ментором,
я продав свою частку партнеру —
і зробив перший екзит.

Сьогодні Теслалюб — успішна та надійна компанія,
з найшвидшою доставкою електромобілів в Україні.

Якщо колись шукатимете авто — скажіть, що ви “від Михайла”, і колесо фортуни обернеться вам знижкою.

Figmatica народилася на перетині естетики й операційного досвіду — як союз краси та структури, натхнення й дисципліни.


З першого дня вона дивилася не вгору, а вшир — на глобальний ринок.

Ми рухались швидко.
Швидко знаходили клієнтів.

Швидко отримали міжнародне визнання й нагороди.

Швидко вибудували структуру:
компанія в Англії, бухгалтерія в Україні —
і все працювало, як точно налаштований механізм.

Перший рік приніс $180 000 обороту —
результат гідний, але ми знали: справжній масштаб приходить не зі швидкістю, а з талантами.

Пошук “діамантів” виявився нашим новим випробуванням.

Кожна вакансія приносила пів сотні заявок — і все мимо.


Ми зрозуміли: компанія не виросте, якщо не навчиться вирощувати тих, хто створює вражаюче.
 


Ми зібрали всі інструкції, гайдлайни, стандарти,
додали досвід і логіку Figmatica — і перетворили це на менторство дизайн(комедія).


Так почалася нова глава — пошук і загартування власних діамантів.

Ще до появи менторства ми тестували до різні трюки:
наприклад ми аналізували Telegram-канал “Рідне”,
оцінювали стиль, переглядали футери сайтів і писали тим, хто зачіпав.



Згодом ця практика переросла у рубрику на YouTube —
огляди сайтів, де ми розбирали дизайни вже публічно. І це вже була друга гіпотеза по пошуку діамантів через публічність.


До слова, двічі ми пропонували адміну “Рідного” продати нам спільноту разом із доступом до платформи (відкрию карти: ми готові були запропонувати $5000) — але отримали ввічливу відмову на старті.


Тоді ми вирішили: “Якщо двері не відчиняються — ми збудуємо власні”.

Так народилася Webmural — платформа, де роботодавці можуть знайти дизайнерів і розробників за реальними роботами, відфільтрувати, оцінити й написати напряму, без комісій і посередників.


Через три місяці після запуску проект отримав 1000 реєстрацій і став новим джерелом лідогенерації для дизайнерів і компаній, що шукають таланти.


Якщо ви дочитали сюди: дарую вам промокод на 3  публікації за ціною $1 замість $35 — NOTFUNNY

Щонайменше 1.5 - 2 тис. користувачів щомісяця побачать ваше портфоліо на Webmural.